Замовити>>>

Пантелеймон-целитель

Петер фон Штейниц

Пер. з англ. - К.: Дух і літера, 2010. – 242с.
Мова рос. – Обкл. м`яка – Форм. 60х84/16 – ISBN –978-966-378-130-3

Замовити>>>

Подснежники

Стихотворения

Наталия Сигова

К.: Дух і літера, 2009. – 120 с.
Мова рос. – Обкл. тверда – Форм. 84х108/32 – ISBN 978-966-378-128-0

Замовити>>>

Дитя єврейське

повість

Микола Мащенко

К.: Дух і літера, 2008. – 272с.
Мова укр. – Обкл. тверда – ISBN 966-378-020-7

           „Дитя єврейське” – документальна історія порятунку однієї єврейської дитини в смертну для багатьох тисяч київських євреїв годину. І це не тільки данина пам’яті про жахливу історію Бабиного Яру, що вразила світ своєю безмежною жорстокістю. По суті, це сьогоднішня розмова про сучасні системи насильства.

Замовити>>>

Бессарабский романс

Инна Лесовая

Замовити>>>

Пасьянс «Четыре Дамы»

Повести

Инна Лесовая

К.: Дух і літера, 2006. – 528 с.
Мова рос. – Обкл. м’яка – Форм. 60х84/16 – ISBN 966-378-022-3

       «Пасьянс «Четыре дамы»» – друга книга київської письменниці Інни Лісової, автори майже двох десятків романів і повістей, опублікованих в періодиці України, Німеччини, США, Ізраїлю і Росії. Як і в першій «Дама сдавала в багаж...» – долі людей двадцятого сторіччя Інна Лісова відслідковує з глибоким проникненням в психологію і чудовим знанням побуту. Значущість життя тих прошарків городян, котрі ніколи не потрапляли в поле зору літератури т.зв. «соціалістичного реалізму», стає головним пафосом прози Інни Лісової. Абсолютно самостійні, не зв’язані ні сюжетом, ні персонажами її романи і повісті складаються в неперервну оповідь, своєрідну «сучасну сагу”».

Замовити>>>

Следствие по делу о причине

Рассказы, повести, роман

Борис Хазанов

Київ-Харків: Харківська правозахисна група; Дух і літера, 2005. – 360 с.
Мова рос. – Обкл. м'яка – Форм. 60х84/16 – ISBN 966-7888-96-7

          В автобіографічному нарисі “Понедельник роз” Борис Хазанов писав: “Моє життя було перерубане тричі. Вперше, коли почалася війна, вдруге, коли мене посадили до в’язниці, і втретє – коли довелось емігрувати”.
        Борис Хазанов (псевдонім Г.М. Файбусовича), письменник і перекладач, народився в Ленінграді, виріс у Москві. Вивчав класичну філологію в Московському університеті, був заарештований за звинуваченням в антирадянській агітації, після табору закінчив медичний інститут у Калініні (Тверь), працював лікарем у селі і в Москві. Через участь у самвидаві, публікації за кордоном тощо піддавався переслідуванням, 1982 р. емігрував до Німеччини. Був одним із засновників і редактором суспільно-політичного і культурологічного часопису “Страна и мир” (Мюнхен, 1984 – 1992). Лауреат премії “Література у вигнанні” (Гейдельберг) і кількох премій Міжнародного ПЕН-клубу. Автор романів, оповідань, есеїв; публікувався в Росії, Україні та в перекладах іноземними мовами. Мешкає в Мюнхені. 

Замовити>>>

Есть в мире...

Стихотворения

Евгения Ветрова

К.: Дух і літера, 2007. – 312 с.
Мова рос. – Обкл. м’яка – Форм. 84х108/32 – ISBN 966-378-037-1

           Більшість віршів, які ввійшли в нову збірку Євгенії Вєтрової, раніше ніколи не публікувалися. 
          В химерності віршів, “в остранении” образа проявляється головна непідробна оригінальність, деавтоматизація сприйняття, сміливість поетичної думки, “ризик” в зіставленнях, аналогіях. Водночас її поетична мова тяжіє до лаконізму, афоричності. ЇЇ улюбленим жанром є лірична мініатюра.

На краю Зазеркалья

стихотворения

Григорий Гурьев

К.: Дух і літера, 2007. – 144 с.
Мова рос. – Обкл. м’яка – Форм. 84х108/32 – ISBN 966-378-035-5

          Григорій Гур’єв – один із самих найзагадковіших поетів “некалендарного ХХ століття” народився в 1914 році. “На краю зазеркалья” – перша збірка 90-річного автора, що ступив на поетичну стежину більш, ніж 60 років тому. 
         Для кількох поколінь киян із літературно-“кіношного” кола “дядя Гриша із ливарного цеху”, сивочола людина, мандрівник по “городам и весям”, став легендою: виходець із сім’ї музиканта,  закінчив Суриковське художнє училище і Консерваторію, пройшов фронт, “сороковые – роковые, свинцовые, пороховые”. В долі цієї людини відобразились події, які стали історією нашої епохи, а його поезія відтворює портрет ХХ століття, або, як його називає сам автор, ХаХа століття.
         Тих, хто знає перипетії долі Г. А. Гур’єва, не може не вражати чистота і тепло його поетичного голосу, розкритість його душі, а також стремління до краси і вміння дивуватися з неї, що не загубилися серед мандрів. Не важливо, що піввіку ці вірші чуло лише вузьке коло рідних і друзів. В зв’язку з цим Г. А. Гур’єв любить цитувати Йоганна Себастьяна Баха: “Коли я граю в пустому храмі, то стараюсь особливо – так, немов би мене слухає найкращий в світі музикант”.

        "Григорий Гурьев – один из самых загадочных киевских поэтов «некалендарного ХХ века», родился в 1914 году. После мировой войны, революций и гражданских войн, он ищет свидетельства о человечности человека – ищет себя – в музыке, живописи, поэзии. Его отец, солист хора (из театра «Летучая мышь», разоренного «театром» военных событий) знакомит сына с уцелевшими талантами уходящей эпохи. В 1927 Григорий Гурьев встречается с Андреем Белым, приехавшим в Киев со знаменитыми лекциями о мастерстве Гоголя. Юному поэту запомнились развешенные на сцене листы, красочно иллюстрировавшие «цветовые спектры повестей Гоголя» в новаторском истолковании А.Белого.

Вторая мировая война, контузия, возвращение в разоренный Киев в 1945-м. Григорий Гурьев начинает работать в литейном цеху и переплавлять необозримые горы металлолома – от чугунных фонарей Крещатика до остатков консерваторских роялей… В этом огне берет начало трагическая тема «Киевских барельефов»: «Перебросай за годы в печь / Монблан чугунной дребедени…» Античный «Феникс над несгорающим гнездом» впрягается чернорабочим в переплавку ржавого лома империй.

Переплавка дает стих, который всей «материальной» фактурой и музыкальной изысканностью преображает опыт этого каторжного труда на протяжении долгих десятилетий. «Эти губы вводят прямо в суть Эсхила-грузчика, Софокла-лесоруба», – так Мандельштам отчеканивал формулу сплава, где этос цехового ремесленника и трагика неразделимы. Продуманные схемы числовых сочетаний составляют канву этих стихов, которые отважилась сохранить «все, чем город был красив и все, чем город был растоптан».

Художник Григорий Гурьев посвящает «литейке» серию тонких пастелей, но и в его стихах узнаваемо внимательное око живописца. Огненные рыбы расплавленного металла по желобам строк уносят раскаленные ключи, подковы, дверные петли. Но над безвременьем стихий огня и распада возвышается голос свидетеля истории: благодаря ему нам уже не забыть эту чугунную ступень лестницы Андреевской церкви, которую волны прихожан от Гоголя до Гурьева-старшего протерли, «прошаркали насквозь»! С благодарным поклоном прикоснемся к этой высокой ступени.

Автору этой книги несколько поколений киевлян обязаны тем, чего не вычитать из книг: живой встречей с подлинным свидетелем “связи времен” в те глухие “бессвязные” десятилетия ХХ века, когда разрыв традиций стал судьбой миллионов наших соотечественников. Тем, кто не торопился “отрекаться от старого мира”, подобная встреча помогала распрямиться и стать самим собой. Стать не только одиноким нонконформистом, а и свободно избрать собеседника, щедро наделенного талантом дружелюбия.

В сущности вся эта книга – в рисунках, в строчках стихов и между строк – дар дружбы."

Константин Сигов